- бойовище
- -а, с.1) Битва, бій.2) Поле бою, битви.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
бойовище — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
Кулачный бой — … Википедия
Кулачные бои — Кулачный бой «сам на сам» Кулачный бой потеха, представляющая собой бой кулаками. Существовала в России начиная с глубокой древности до начала XX века. Помимо развлечения, кулачный бой был своеобразной школой войны, развивающей у народа навыки,… … Википедия
Русский Кулачный Бой — Кулачный бой «сам на сам» Кулачный бой потеха, представляющая собой бой кулаками. Существовала в России начиная с глубокой древности до начала XX века. Помимо развлечения, кулачный бой был своеобразной школой войны, развивающей у народа навыки,… … Википедия
баталія — ї, ж. 1) заст. Бій, битва, бойовище. 2) розм., ірон. Сварка, бійка … Український тлумачний словник
бойовисько — а, с. Те саме, що бойовище … Український тлумачний словник
битва — 1) (бій між ворожими військами), баталія, бойовище, бойовисько, брань, кривавий бенкет, січа, ратоборство 2) (суперництво протилежних / ворожих сил соціяльних груп, осіб, ідей тощо), протиборство, змагання, борня, боріння, війна; зіткнення,… … Словник синонімів української мови